Відставити сльози! Швидше розлучимося — швидше зустрінемося. Давай, кохана, з таким настроєм переживемо цю розлуку, щоби скоріше радіти зустрічі!

Я не можу тебе обійняти, моя кохана, і від цього так гірко на серці. Навіть повітря стало важким, а світ менш барвистим. Більше я не дозволю нам розлучитись, чуєш? Ніколи не відпущу, а міцно обійматиму і насолоджуватимуся.

Я любив тебе більше за життя, ти була для мене всім, але в якийсь момент все змінилося і почуття охололи. Мені шкода це визнавати, але нам краще розлучитися. Я вдячний, що ти була в моєму житті, це були чудові миті. Вибач!

Я знаю, що твої почуття до мене сильні, але так склалося, що нам доведеться розлучитися. Я вирішив, що моє життя йде не так, як мені цього хочеться. Відпусти мене, хай ми обидва будемо щасливі. Спасибі за все!

Я буду вдячний, якщо ти зрозумієш мене. Повір, я дію з добрих намірів. Я думаю не лише про себе, а й про тебе. Я впевнений, що так нам обом буде краще. Тому я вирішив, що нам треба розлучитися.

У нас були чудові стосунки, і я навряд чи тебе колись забуду. Мені важко повірити, що ми розійшлися, і мені щиро шкода, що завдав тобі стільки болю. Вибач, прощай, ти назавжди у моєму серці.

Ти пробач мені, люба, але розставання – це єдиний вихід бути щасливими. Ми обидва розуміємо, що нам краще йти життям далеко від одного. Дякую за все, що було між нами!

Дивись: зараз ми розлучаємося, але не пройде й 100 років, як знову обійматимемося на цьому ж місці. Тому сльози відставити! Терпіння вдихнути! А інакше я сам розкисну.

Скільки холоду походить від слова «розлучення». Я не хочу відчувати, кохана, цей мороз, який пронизує мене до самих кісток, що забирає силу. Мене гріє моє кохання та надія на швидку зустріч.

З тобою, моя люба, розставання особливо здається важким. Усередині все до тебе рветься, проситься, кидається. Найбільше на світі мені важко знати, що не можу тебе обійняти і притиснути до себе. Скоріше все закінчилося б!