Кохана! Як довго триває час, коли немає поруч тебе, мого ангела! Розлучення, немов гострий клинок, ранить у саме серце. Біль неможливо описати, його можна лише відчути. Без тебе і мене немає. Повертайся якнайшвидше, моя радість. І нехай ми вже ніколи не розлучимося.

Як боляче розлучатися, коли любиш, коли просто не уявляєш життя без людини, яка стала її частиною, її змістом. Ти для мене: була, є і будеш найдорожчим і найулюбленішим створінням, завдяки якому я навчився любити. Тільки з тобою я зрозумів і відчув, що таке неземне кохання!

Дорога, вибач, але так буде краще для нас! Потрібно вчитися відпускати людей зі свого життя і рухатися вперед, я вдячний за всі ті моменти, які ми пройшли, пережили разом, але в майбутньому ми маємо бути окремо, розвиватися і будувати нове життя!

Досі не можу усвідомити, що ми більше не разом, що більше не зможу назвати тебе своєю улюбленою маляткою та своєю пустотливою дівчинкою, яка завжди була поруч, і яку я любив найбільше на світі. Серце стискається від болю, а колись у ньому кипіли радість і щастя. Я досі тебе кохаю!

Я тебе любив, і мої почуття зовсім не згасли. Але наше розставання необхідне нам обом. Ти чудова дівчина і гідна найкращого у своєму житті. Я не міг стати героєм твого роману. У тебе ще все попереду, люба.

Я неясно уявляю собі весь цей час, що мені доведеться провести без тебе, адже ти моя довгоочікувана половинка, яку я так довго шукав. Радість моя, обожнювана, кохана, повертайся швидше. Без тебе все життя згасне, а всі дні стануть зовсім нецікавими та бляклими. Ти причина моєї посмішки, яку, на жаль, мені доводиться хоч ненадовго, але відпускати. Чекаю на нашу наступну зустріч, з величезним нетерпінням.

З коханою людиною завжди розлучатися важко. Терзання від розлуки з коханою жінкою нестерпні. Як же я сильно сумуватиму за тобою. Хвилини здаватимуться годинами. Дні триватимуть нескінченно. Відривати від себе найпрекраснішу жінку, не бачити твій лагідний погляд, не чути твій ніжний голос, як тяжкий тягар на серці. І все ж таки в моєму серці залишається любов до тебе. Вона гріє душу. Надає сенсу життя. У думках я прагну тебе. Я поспішатиму нашу зустріч.

Знову довелося нам розлучитися, кохана. Це дуже прикро та боляче! Туга з’їдає душу, гризе зсередини. Я так сумую, люба! Лише спогади, теплі та ніжні, як твої поцілунки, допомагають жити далі. Вони дарують мені сили та можливість дочекатися кінця розлуки.

Я не знаю, як це сталося, але ми стали віддалятися один від одного, сподіваюся, ти це теж помітила. Але оскільки кожен має право на своє щастя та любов, краще буде нам розлучитися. Я вдячний тобі за всі чудові моменти життя, пробач мені, якщо колись образив!