Навіть тимчасову розлуку відмовляється моє серце приймати, навіть ненадовго немає бажання розлучатися. Хай швидше йдуть стрілки біля годинника, нехай крутиться планета, аби зустрітися з тобою, аби обійняти.

Навіть коротка розлука змушує мене нестерпно нудьгувати. Розумом я розумію, що це тимчасово, але серце відмовляється приймати це, воно страждає і просить скоріше повернути тебе, обійняти і більше не відпускати.

Навіть недовга розлука змушує в грудях все стискатися від туги та смутку. Відпускати від себе кохану людину — це так складно, до цього не звикнути, не зробити безболісним. Я чекаю на повернення!

Кохання моє, моє серце тужить, коли ми не разом. Єдине, що дає мені сили, — очікування нашої зустрічі. Вважаю годинник до того моменту, коли знову зможу потонути в твоїх очах, наповнених світлом і любов’ю.

Знаю точно, що наша розлука як тимчасова перешкода нашим зустрічам. Вже точно дуже скоро я обійму тебе і більше не відпущу. Саме тому навіть не думай сильно сумувати.

Знаю, що ти теж страшенно сумуєш. Коханий, зрозумій, що скоро ми знову будемо разом. Розлука не триватиме вічно і ми обіймемося ще міцніше.

Хоч як важко було пережити цю розлуку, вона обов’язково пройде, а почуття не згаснуть. Нехай це буде лише невеликою перевіркою, яку пройдемо з легкістю, а після розлуки станемо ближче ще.

Як же важко розлучатися з тобою, хай навіть на якийсь час, та хоч на хвилину. Я знаю тільки одне, скоро все закінчиться, і ми возз’єднаємося, огорнемо один одного обіймами, більше нікуди не відпустимо. Скоро все залишиться позаду!

Як серцю пояснити, що треба лише трохи почекати, не хворіти, не сумувати, нудьгувати трохи менше. Я дуже чекаю на повернення твого, все всередині в передчутті цієї прекрасної події. Сумую!

Коли ти далеко, я відчуваю в душі бездонну порожнечу та смуток. Часто думаю про тебе, уявляю нашу зустріч. Повертайся якнайшвидше, я дуже-дуже чекаю!