Коханий, я раніше ніколи не думала, що можна так нудьгувати. Хвилини перетворилися на якусь тягучу речовину, вони наче спеціально сповільнилися. Хочеться прискорити їх, підштовхнути, змусити тікати зі швидкістю світла. А вони тягнуться, знущаючись з нас. Я дуже скучила за тобою, чекаю з нетерпінням нашої зустрічі. Люблю і подумки обіймаю тебе.

Я вважаю дні, щоб швидше побачити тебе, адже така розлука дуже пригнічує мене. Дорогий мій чоловік, я навіть не могла уявити, що настільки нудьгуватиму за тобою, мабуть така ситуація повинна була скластися, щоб зайвий раз переконатися в тому, наскільки сильно я тебе люблю і не можу без тебе перебувати.

Ненавиджу, коли нам з тобою доводиться розлучатися. Тому що тужливо без тебе. Бо жахливо засипати однією. А ще через те, що постійно думки в голову лізуть: що ти там робиш, чи не крутяться навколо тебе всякі хижачки… Якби я не була на 100% у тобі впевнена, ніколи б не допустила цього розставання. Говорять, почуття перевіряються на відстані. Мені не потрібно їх перевіряти – вони сильні. А тобі?

Рідний і коханий чоловік, зараз тебе немає поряд, і я не просто сумую, а сумую. Без тебе і сонечко світить не яскраво, і хмари в небі сумні, навіть не тішить нове вбрання, бо ти його ще не оцінив. Коханий, я розумію важливість твоїх справ і турбот, тому терпляче чекаю на зустріч. Не забувай у метушні дня про свою палко люблячу і нудьгуючу половинку!

Рідний, сумую та сумую, бо ти зараз не зі мною. Хотіла б бути поруч, обійняти тебе, поцілувати, взяти за руку, але зараз це тільки мрії. Я чекаю, коли ми нарешті побачимось, і сум залишить мене, адже поряд з тобою я завжди абсолютно і безмежно щаслива!

Сумую без тебе, моя половинко, коханий чоловік. Ти ледве зачинив двері і тут же прийшли тиша та очікування. Час летів, коли ти був удома, і квапив хвилинки нашого спілкування, а зараз він зупинився і розгублено завмер біля порога. Але я вмію чекати, і впевнена, що наші зустрічі завжди були, є і будуть чудовою та чарівною казкою!

Сумую за тобою, мій любий, єдиний, бажаний чоловік. Я без тебе, як пташка в клітці. Мені не співається, не мріється, не хочеться літати. Мій рідний, ти мені потрібен. Коли ми разом і світ здається чудовим, і погода за вікном прекрасна, і чарівний настрій душі. Сумую, міцно обіймаю і ніжно цілую.

Тебе знову немає поряд, це так боляче та сумно. Боляче бачити тебе в кожному сні, боляче проганяти тебе з моїх думок. Я повільно божеволію і шалено хочу тебе побачити. Кожна клітинка моєї душі кричить від болю. Я сумую. Мене мучать усі відтінки смутку та туги, і з кожною новою сльозою це лише сильніше. Дорогий, будь ласка, скоріше повернися і обійми мене! Я так за тобою сумую!

Я сумую за тобою. Мені ніби перекрили кисень, а в душі оселився щемливий смуток. У голові пульсує тільки одна думка, мене огортає лише одне бажання: «Як же я хочу опинитися в твоїх міцних обіймах». Розлука стала справжнім катуванням, адже доля-лиходійка забрала в мене другу половинку. Я мрію бути поряд з тобою, ділитися радістю, будувати плани та відчувати себе найщасливішою на світі.

Я скучила, коханий. Зараз займуся справами, сподіваючись на те, що час пролетить швидше і ми з тобою побачимось. Дивно, наскільки похмурим і нецікавим може казати світ через відсутність поруч коханої людини. Любий чоловіке, я абсолютно серйозно заявляю, що люблю тебе і сильно сумую за тобою. Звідси висновок – ти мені необхідний. Тільки коли ти поруч, життя відкриває мені палітру фарб і світ стає різнобарвним. А без тебе він сірий.