Найкращі слова вибачень своїми словами, українською мовою.

Якось наше спілкування стало мізерним і невеселим, мабуть, ти на мене скривджений. Я розумію, що можу сказати щось погане чи образливе під час імпульсивної розмови. Але можу цього не помітити. Наступного разу скажи, що я образив тебе. Прошу тебе: вибач! Мені не вистачає наших розмов та розмов.

Як так вийшло, що ми дійшли до крайності – накричали один на одного і розійшлися в різні боки. Відчуваю велику провину в нашій вчорашній сварці і тому щиро прошу пробачити. Емоції взяв гору, сказано стільки безстороннього і образливого, адже варто було стриматися і дочекатися, коли буря пройде стороною. Вибач, не гнівайся! Думка, що можу втратити тебе, нестерпна! Давай перевернемо сторінку, забудемо про розбрат і почнемо спочатку.

Як багато клопоту я тобі завдаю! Деколи дивуюся тому, як ти все це терпиш. Зазнаю великого дискомфорту від того, що нерідко стаю причиною твого поганого настрою. Вибач за те, що змушую тебе турбуватися і турбуватися. Перепрошую за все.

Іноді так мало слів, щоб загладити провину. А часом просте вибач торкається до глибини серця. Я хочу сказати саме таке «вибач» тобі, і воно дійсно від душі та від серця. Нехай усе погане між нами зітреться, щоб не повторювалися колишні помилки. Людині треба давати другий шанс, і ось у тебе цей шанс прошу. Прошу дати мені спробу виправити вчинене.

У мене ніколи не виходило вибачатися, тому я пишу повідомлення. Розумієш, іноді ми ображаємо навіть тих, кого любимо, мабуть, це найжахливіший закон у природі. Вибач мені будь ласка, щосили намагаюся виправитися і стати краще, але в мене ніколи не вийде стати краще, ніж ти!

У мене було достатньо часу на роздуми, щоб зрозуміти свою помилку та провину. Я щиро перепрошую і сподіваюся, що твоє серце зуміє розтопити лід дурної образи. Я обіцяю — такого більше не повториться, адже мені дуже важливо, щоб у нас все знову було добре.

Сказати — «вибач» буває дуже важко, а ще важче визнавати, що не мав рації. Людям властиво все це, за собою часом не помічаємо, а інших уткнемо, покажемо пальцем. Гордість не дає нам зробити перший крок. Деколи треба запитання собі поставити: «а якби на його місці був би я, що тоді, якого б мені було зараз?» Тому дарма час ви не витрачайте, подзвоніть, напишіть, зустрініться і скажіть, через себе переступивши: «вибач, я образити не хотів». Просто пам’ятайте, що треба залишатися нам людьми, не тримайте відчуття під замком.

З повинною головою і посипаючи голову попелом, падаю ниць і прошу вибачити мене за те, що трапилося. Бачить Бог — це було ненавмисно, без жодного злого наміру; це просто випадковість, непорозуміння. Прекрасно усвідомлюю, що пробачити мені непросто, але все ж таки прошу зрозуміти: покаяння моє щиро; і можу запевнити: таке більше ніколи не повториться. Молю про прощення і чекаю на відповідь.

Каяння мене мучать. Навіть не знаю, як підійти, щоби заговорити. Але розумію, що треба вибачитися. Усвідомлю провину, і вона давить мені на душу. Важко із цим жити. Гірко усвідомлювати, що хтось ображається на мене. Але ж винну голову, не січуть. Тому беру себе в руки і перепрошую за свою провину. Перепрошую за поведінку, ставлення, за несправедливі слова.

Прошу, вибач за те, що мої слова образили тебе. Я щиро перепрошую і надалі такого не повториться. Не роби поганих висновків про мене, я не бажаю тобі зла. Навпаки, я дуже добре до тебе належу і дорожу нашим спілкуванням. Сподіваюся, ми зможемо спілкуватись як раніше і забудемо цю ситуацію.