Цього світлого і трохи сумного дня вітаю з Радоницею! Нехай усі добрі спогади про рідних та близьких назавжди залишаються в пам’яті, внутрішній вогник ніколи не згасне, а молитви за них ніколи не перестають звучати. Нехай ваш будинок завжди буде сповнений любов’ю, теплом і добротою.

Зі світлим смутком давайте згадаємо сьогодні всіх рідних, що вже не з нами. Людям не дано безсмертя, але душа людська живе вічно. Наші улюблені, близькі люди живі доти, доки у наших серцях живе пам’ять про них. У наших справах, вчинках та думках продовжуються їх цінності, ідеї та починання. Нехай там, де вони зараз, їм буде добре та спокійно.

Кажуть, що якщо сьогодні прийде натяк на весну — це предки підтримують нас з того світу. Адже сьогодні не просто день, а Радониця — поминальний та батьківський день, який відзначали багато поколінь до нас і відзначаємо сьогодні ми. Нехай традиція не в’яне.

Згадайте сьогодні рідних. Порадуйтеся разом із ними на воскресіння. Адже поки що пам’ять про них живе в серцях живих, наші близькі назавжди залишаться з нами. Згадайте добрим словом і з усмішкою, щоб у душах їх завжди панував спокій. Нехай вони стежать за нами з неба і допомагають нам у складних життєвих ситуаціях. Адже їхня любов до нас така безсмертна, як і їхні святі душі. З Радоницею!

Нехай разом із нами радіють і наші покійні близькі, хай вони розділять з нами наші надії, наші мрії. Дорогі люди завжди житимуть у наших серцях, у наших спогадах, у наших усмішках. Нехай наші ангели дивляться на нас із небес, хай вони допомагають нам вибирати правильні маршрути. І хочеться вірити, що кожного разу, коли ми їх згадуємо, вони посміхаються нам через хмари…

Радониця на пагорбі то яскравими променями сонця, то крапельками сріблястого дощу нагадує нам про наших близьких, яких немає поряд. Нехай у поминальний день серця згадає прекрасні моменти і теплі посмішки, які дарували нам дорогі люди. Ми їх пам’ятаємо та любимо. І нехай на небесах їм буде спокійно, просторо та добре.

Радониця – сумне свято. Сьогодні ми згадуємо своїх батьків, які пішли, і не можемо стримати сліз. Тож нехай привід відвідувати цвинтар у цей день настане у кожного якомога пізніше, а тим, кому не пощастило втратити батьків дуже рано, не забувають про свій святий обов’язок і приходять на цвинтар.

Сьогодні день, коли ми згадуємо наших рідних, коли вогник любові до дорогих людей, які залишили цей світ, у наших серцях горить ще яскравіше. І нехай на небесах їм буде спокійно, нехай щирими молитвами та добрими словами у день Радониці наші близькі знову зігріють наші душі.

Сьогодні ми згадаємо кожного, хто назавжди залишився в нашій пам’яті. Поки ми пам’ятаємо їх, вони завжди з нами, вони спостерігають за нами з небес і невидимими Ангелами охороняють від невірних кроків. Нехай земля буде пухом усім улюбленим, що пішли. А вам я бажаю здоров’я та сил. Дорожіть один одному, поки є можливість, спілкуйтесь, любіть, говоріть добрі слова, цінуйте навіть найменші моменти радості.

Сьогодні Радониця. Не забудьте, помолившись у церкві, відвідати могили покійних рідних, наведіть лад, запаліть свічки, згадайте милих серцю родичів, поміняйте добрим словом і помоліться. Нехай пам’ять про близьких, що пішли, наповнить ваше серце світлим сумом, що допомагає вам пам’ятати і любити.